Новина
Громади Рівненщини повідомили про загибель трьох Захисників України
18:00, 07 Червня
Стало відомо про загибель трьох мужніх синів нашого краю: Володимира Пилипея, Сергія Вереми та Валерія Абрамовича.
Гощанська громада: Володимир Пилипей
5 червня, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, в Дніпропетровській області загинув військовий Володимир Миколайович Пилипей.
Молодий, перспективний та завзятий захисник служив на посаді сержанта, був старшим навідником 1-го артилерійського взводу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Володимир Пилипей мешканець села Пустомити, йому було лише 26 років.
Про зустріч загиблого воїна та чин поховання Гощанська громада повідомить додатково.
Рівненська громада: Сергій Верема
Рівненська громада проведе в останню дорогу свого Захисника — Сергія Верему.
Сергій Верема народився 4 червня 1982 року в Здолбунові. Навчався у Квасилівській школі, а згодом здобув фах автослюсаря у місцевому професійному ліцеї. Після навчання працював у різних сферах, зокрема в агрофірмі «Річ Ленд» у Квасилові та займався переробкою курятини.
У січні 2025 року Сергія мобілізували до лав Збройних сил України. На службі він швидко адаптувався, став командиром стрілецького відділення, а після проходження «Курсів лідерства» отримав звання молодшого сержанта. Навіть після поранення під Харковом він повернувся на передову до побратимів.
Сергій загинув 30 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
У 43-річного захисника залишилися дружина, мама та два брати.
Прощання із Сергієм Веремою будет у понеділок, 8 червня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному.
Заупокійну службу проведуть у церкві Петра і Павла у Квасилові, а поховають військовослужбовця на кладовищі у Здолбунові-2.
Сарненська громада: Валерій Абрамович
Валерій Абрамович народився у 1969 році в селі Стрільськ. Навчався в Одеському кооперативному технікуму, де й розпочав трудову діяльність та створив сім’ю, з якою згодом повернувся до рідного краю. Протягом багатьох років сумлінно працював на різних посадах, а останнім місцем його роботи була військова частина А0153 у місті Сарни.
Ті, хто знав Валерія Романовича, пам’ятають його як добру, щиру та справедливу людину. Його вирізняли людяність, працьовитість та особлива доброзичливість, за яку його цінували й поважали.
У березні 2024 року він став до лав Збройних Сил України, де проходив службу у складі 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR.
Воїн поліг під час виконання бойового завдання ще 26 травня 2024 року, віддавши життя за свободу та незалежність України. Нещодавно надійшло офіційне підтвердження його загибелі.
У скорботі за Героєм залишилися матір Ніна Степанівна, дружина Людмила Іванівна, донька Вікторія, сестра Світлана, брат Володимир, а також син Анатолій, який нині також захищає Україну в лавах ЗСУ.
Прощання із Валерієм Романовичем буде в понеділок, 8 червня.
Маршрут жалобного кортежу розпочнеться в Сарнах.
о 10:00 (Костопільська – Європейська – Грушевського – Котляревського – Соборна – Люхча – Стрільськ),
о 10:45 відбудеться прощання вдома (с. Стрільськ, вул. Кооперативна, 3),
об 11:30 — чин відспівування у місцевому храмі,
о 13:00 — поховання на місцевому кладовищі.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Світла пам’ять і вічна слава Захисникам України!
