Новина

Експедиції у серце боліт: як на Рівненщині рятують рідкісних «болотних орлів»

16:00, 19 Квітня

зображення новини

​Годинами пробиратися крізь непрохідні хащі, долати кілометри поліських боліт та підійматися на кількадесят метрів угору по мотузках — це не сценарій пригодницького фільму, а щоденна робота рівненського науковця Михайла Франчука.

Вже 14 років він досліджує життя найбільш втаємничених мешканців нашого краю — підорликів великих.

​Заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника Михайло Франчук захоплює колег та громаду своєю відданістю справі.

Під його керівництвом в області ведуться одні з найґрунтовніших досліджень хижих птахів в Україні. Зокрема, особлива увага прикута до підорлика великого, якого в народі часто називають «болотним орлом».

​Чому це важливо для Рівненщини?

Підорлик великий — це не просто рідкісний птах, занесений до Червоної книги. Для науковців він є видом-індикатором. За станом його популяції можна безпомилково судити про стан усієї екосистеми водно-болотних угідь нашої області. Якщо орли успішно виводять пташенят, це означає, що поліська природа залишається здоровою та збалансованою.

Робота на межі можливостей

Дослідження таких птахів потребує не лише знань, а й серйозної фізичної підготовки та технічного забезпечення. Щоб вивчити звички хижаків у їхньому природному середовищі, науковцям доводиться працювати в екстремальних умовах:

  • ​добиратися до гніздувань у найвіддаленіших куточках заповідника;
  • ​використовувати альпіністське спорядження для підйому на старі дерева;
  • ​годинами перебувати у воді в спеціальних гідрокостюмах.

​Розуміючи важливість цієї місії для збереження зникаючих видів, меценати та партнери вже кілька років допомагають заповіднику. Науковців забезпечують пальним для експедицій, фотопастками для прихованого спостереження, акумуляторами та необхідним екіпіруванням.

Виклики для «господаря боліт»

​Проте на чисельність підорликів впливають не лише природні фактори, а й зміни в довкіллі, спричинені діяльністю людини. Саме тому моніторинг, який проводить команда Михайла Франчука, є критично важливим для розробки стратегій порятунку дикої природи Полісся.

Світлина: Суспільне