40 років Чорнобильській катастрофі: хроніка трагедії в цифрах і фактах

26 квітня 1986 року аварія на Чорнобильська атомна електростанція змінила хід історії. Через 40 років світ продовжує осмислювати її наслідки — як екологічні, так і політичні.

Статтю підготовлено за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

У ніч на 26 квітня 1986 року під час експерименту на четвертому енергоблоці ЧАЕС сталися два вибухи. Реактор, який лише за два роки до цього вийшов на повну потужність (у 1984 році), вважався одним із найсучасніших на той момент. Однак саме він став епіцентром найбільшої техногенної катастрофи в історії.

Після вибуху в атмосферу було викинуто близько 11 тонн ядерного палива. Протягом десяти днів — з 26 квітня до 6 травня — тривала активна фаза аварії: рівень викидів сягав десятків мільйонів кюрі щодоби. Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, Білорусь і росію, а й значну частину Європи — від Польщі та Скандинавії до Великої Британії.

Світ дізнався про трагедію лише через два дні. За цей час мільйони людей уже отримали дози опромінення. За оцінками, близько 8,5 мільйона мешканців постраждали у перші дні після аварії. До кінця літа 1986 року з України евакуювали понад 90 тисяч людей із 81 населеного пункту.

Безпосередньо після аварії загинули 30 працівників станції та пожежників, а загальна кількість жертв, за оцінками незалежних експертів, може сягати сотень тисяч. Понад 600 тисяч людей брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Радіоактивного забруднення зазнали 2293 українські населені пункти, де проживало близько 2,6 мільйона людей. Загалом радіація поширилася на територію приблизно 200 тисяч квадратних кілометрів, з яких 52 тисячі — сільськогосподарські землі.

Попри катастрофу, природа у зоні відчуження частково відновилася: нині там мешкають близько 400 видів тварин і понад 1200 видів рослин. Водночас ця територія залишається непридатною для життя людини.

Чорнобильська катастрофа стала не лише техногенною, а й політичною трагедією. Приховування інформації радянською владою посилило наслідки аварії та сприяло зростанню недовіри до системи, що зрештою стало одним із чинників розпаду Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Після аварії станція ще певний час працювала: вже восени 1986 року було відновлено роботу перших енергоблоків, а третій запрацював у 1987-му. Втім, у 1991 році пожежа на другому енергоблоці фактично поставила крапку в історії експлуатації станції. Остаточно ЧАЕС закрили 15 грудня 2000 року.

У 2016 році над зруйнованим четвертим енергоблоком завершили встановлення нового саркофага. Але навіть сьогодні об’єкт залишається зоною ризику: у лютому 2025 року укриття зазнало пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника.

Через 40 років Чорнобиль залишається нагадуванням про ціну технічних помилок, людської безвідповідальності та замовчування правди — і водночас уроком для всього світу.