Новина
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу
10:55, 18 Травня
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — однієї з найтрагічніших сторінок історії ХХ століття. Саме цього дня у 1944 році радянський режим розпочав масову депортацію кримських татар із Криму, що призвела до загибелі тисяч людей, руйнування культури та багаторічного вигнання корінного народу з рідної землі.
У 1944 році згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар», підписаною Сталіним, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою «звільнення» Кримського півострова від корінного населення. У ніч на 18 травня 1944 року радянська влада розпочала спецоперацію з насильницького виселення кримських татар із Кримського півострова. Підставою для депортації стали сфабриковані звинувачення у нібито масовій співпраці кримських татар із нацистами, хоча тисячі представників народу воювали у складі Червоної армії та брали участь у партизанському русі.
До проведення операції залучили понад 30 тисяч співробітників НКВД. Людей будили серед ночі та давали лише кілька хвилин на збори. Переважно це були жінки, діти та літні люди, адже значна частина чоловіків перебувала на фронті. Депортованих вивозили до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, після чого у переповнених товарних вагонах відправляли до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану та інших віддалених регіонів СРСР.
Дорога тривала кілька тижнів у нелюдських умовах — без належного харчування, води та медичної допомоги. Тисячі людей померли ще під час транспортування. Загалом за три дні з Криму було депортовано понад 190 тисяч кримських татар. Разом із ними радянська влада виселила також десятки тисяч болгар, греків, вірмен, турків та ромів.
Після депортації кримськотатарський народ опинився у важких умовах спецпоселень і трудових таборів. Голод, хвороби та виснаження у перші роки заслання забрали життя десятків тисяч людей. Одночасно радянський режим намагався знищити історичну та культурну присутність кримських татар у Криму: змінювалися назви міст і сіл, руйнувалися мечеті, кладовища, школи, бібліотеки та інші культурні осередки.
Лише наприкінці 1980-х років кримським татарам дозволили повертатися на історичну батьківщину. Уже в незалежній Україні стало можливим відкрито говорити про трагедію депортації та відновлювати права корінного народу Криму.
У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар актом геноциду. Відповідні рішення також ухвалили парламенти низки інших держав, зокрема Литви, Латвії, Канади, Польщі та Естонії.
Після окупації Криму у 2014 році російська влада продовжує політику переслідувань і тиску на кримських татар. На півострові фіксуються обшуки, затримання, переслідування активістів, руйнування культурної спадщини та спроби переписування історії.
Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу та наголошує: злочини тоталітарного режиму не мають бути забутими, а право народів на свободу, власну ідентичність і життя на рідній землі — є невід’ємним.
