Пам’ятник, присвячений пам’яті Василя Івахіва, Юліана Ковальського та Семена Снятецького, складається із центральної базальтової стели у вигляді тризуба. Ця стела є центральним елементом меморіального об’єкта і вирізняється своєю унікальною конструкцією. На центральному елементі стели розташований латинський хрест, що символізує віру та жертву. Гравійований портрет Василя Івахіва розміщений на центральному елементі стели. Інформація про життя та подвиг Василя Івахіва нанесена поруч із його зображенням. На лівому елементі стели розташовано інформацію про Юліана Ковальського, а його портрет представлений у накладному порцеляновому медальйоні. Аналогічно, на правому елементі стели вміщено інформацію про Семена Снятецького та його портрет у накладному порцеляновому медальйоні. На базальтовій основі стели вирізано напис, що гласить: «Загинули 13.V.1943 геройською смертю в бою з німецькими окупантами під с. Чорниж». Цей напис відзначає дату та обставини загибелі героїв. На звороті стелі гравійовано частину тексту пісні «Там десь далеко на Волині, Створилась армія УПА». Це відзначає патріотичний дух і гордість за свій народ та історію. Перед пам’ятником розташована базальтова гробовина з клумбою, створюючи місце для вшанування та віддання шани пам’яті героїв, чиї імена зберігаються на цій стелі.
Меморіальний об’єкт «Могила Василя Івахіва, Юліана Ковальського та Семена Снятецького» розташований на території сільського кладовища, недалеко від його центру. Територія навколо могили є рівною і облагородженою. Під меморіальним об’єктом і поблизу могили виростає зелена трава та дикороси, що створюють природний та спокійний фон для цього місця відпочинку та пам’яті.
Розміщений на сільському цвинтарі. Окрема ділянка не виділена.
Івахів Василь Григорович («Рос», «Сомар», «Сом») один із перших командирів УПА на Волині, підполковник УПА (посмертно), Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги (посмертно). Народився 1908 р. на Львівщині, закінчив Рогатинську гімназію та старшинську школу, служив у польській армії. Член «Пласту», «Соколу», «Просвіти», в 1930х рр. приєднався до ОУН. У міжвоєнний періоду неодноразово був ув’язнений польською владою, в 1938–1939 відбував покарання в «Березі Картузькій». Після початку Другої світової війни втік із концтабору, вчителював у с. Бачів, пройшов військові курси ОУН(б)[1], був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові, керував підстаршинською школою ОУН(б). З початком німецько-радянської війни його призначено військовим референтом Тернопільської області ОУН[2]. Після проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р. арештований гестапо, 1942 р. його викупив із в’язниці А. Шептицький[3]. З 1942 р. військовий референт Проводу ОУН(б) на ПЗУЗ[4], брав участь у переговорах із Т. Бульбою-Боровцем щодо об’єднання і спільної боротьби з ворогами. В. Івахів був творцем і командиром перших загонів УПА на Волині[5]. Загинув 13 травня 1943 р. біля с. Черниж Маневицького району Волинської області, потрапивши в німецьку засідку за наводкою поляка. В. Івахіва супроводжували перший начальник штабу УПА на Волині Ковальський Юліан-Михайло («Гарпун», «Джин»), ад’ютант штабу УПА Снятецький Семен («Сійко», «Сівко», «Рулящинй»)[6] та група охорони із 7 чоловік[7]. Усі загинули в результаті короткотривалої перестрілки. В. Івахів, С. Снятецький, Ю. Ковальський поховані у с. Бичаль. Бійці з групи охорони Олексій Матвійович Олійник (1925–1943 рр.), Микита (Микола) Прокопович Синиця (1925–1943 рр.), Удодік Володимир Захарович та Зіновій Андрійович Єпік поховані в братській могилі у с. Деражне. 15 травня 2004 у с. Бичаль Василю Івахову, Юліану Ковальському й Семену Снядецькому відкрито пам’ятник.
Юліан-Михайло Ковальський («Гарпун») народився 24 листопада 1918 року в селі Липівці на Львівщині в сім’ї священика, навчався у філії української академічної гімназії у Львові, яку закінчив у травні 1938 р., тоді ж вступив на юридичний факультет Львівського університету[8]. Після окупації Західної України радянськими військами у вересні 1939 р. перебрався на територію Генерал-губернаторства. Приєднався до ОУН, в 1940 р пройшов старшинські курси ОУН у Тудоровичах (Львівщина) та сам керував вишколами молоді на Львівщині (школа в Мостах Великих). Від квітня 1941 р. командував чотою в батальйоні «Нахтігаль», відзначився в боях під Вінницею в липні 1941 р.[9] Після його розформування і реорганізації впродовж 1942 року був командиром першої чоти в третій сотні 201-го батальйону шуцманшафту («Український легіон») у званні чотаря[10]. З березня по грудень 1942 р. перебував у південній Білорусі, де охороняв від червоних партизан мости, переправи та дороги. 25 липня 1942 р. потрапив в оточення, але без втрат зміг вирватися. У листопаді 1942 під час відпустки Юліян Ковальський разом із Василем Сидором-«Шелестом» застрелили двох агентів СД, які були причетні до вбивства окружного провідника ОУН-Київ Дмитра Мирона-«Орлика». 8 січня 1943 р. заарештований гестапо, проте його тимчасово відпустили і він перейшов у підпілля (став старшиною для доручень головної військової референтури ОУН). У лютому М. Лебідь відправив його на Волинь для інспекційної перевірки боївок ОУН і новостворених відділів УПА. Наприкінці лютого 1943 р. перебував на Волині, де став заступником крайового військового референта ПЗУЗ «Сома» (Василя Івахіва) і начальником оперативного відділу штабу УПА у званні поручника[11]. Посмертно підвищений до сотника.
Семен Снятецький (чи Снядецький) («Рулящий», «Сійко», «Сівко», «Сівка») — народився орієнтовно 1913 року в смт. Журавно на Львівщині, був членом ОУН з 1930х рр., навчався в торговельній школі і школі підхорунжих Війська Польського. 1939 р. після окупації радянськими військами Західної України переїхав у Генерал-губернаторство[12], пройшов військовий вишкіл ОУН у Веркшущі, в 1941 році був підстаршиною в батальйоні «Нахтігаль»[13], пізніше служив у 201-му батальйоні шуцманшафту («Український легіон»), отримав звання хорунжого [14]. Разом із Ю. Ковальським у лютому 1943 р. перейшов на Волинь, де увійшов до складу штабу УПА й у званні чотаря став ад’ютантом штабу. Посмертно підвищений до звання поручника[15].
[1] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[2] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[3] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[4] Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943–1946 рр. Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2006. Збірник 8. С. 170
[5] Вовк О. До питання про першого командира Української Повстанської Армії. Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2003. Зб 1. C. 151–158
[6] Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943–1946 рр. Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2006. Збірник 8. С. 171
[7] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[8] Мороз В. Юліан Ковальський-«Гарпун». Шлях перемоги. 2012. № 52. С. 6
[9] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[10] Мороз В. Юліан Ковальський-«Гарпун». Шлях перемоги. 2012. № 52. С. 6
[11] Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943–1946 рр. Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2006. Збірник 8. С. 171
[12] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[13] Війна й міф. Невідома Друга світова. Харків, 2016 С. 134
[14] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
[15] Бігун І. «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Історична правда. URL: https://web.archive.org/web/20211128174054/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/15/152454/
