Меморіал односельчанам-воякам УПА у с. Варковичі має наступний технічний опис:
Центральними об’єктами цього меморіалу є дві високі базальтові стелі висотою 4 метри. Обидві стелі мають завершення, які скошені та вістрям направлені на боки, утворюючи V-подібну форму в центральній частині. На лівій стелі розміщено базальтовий хрест латинського типу. Між стелами, на висоті трьох метрів, розташований гравійований тризуб на базальтовому щиті. У загальну композицію меморіалу вставлено безальтову плиту з епітафією: «Памятаймо наших односельчан-вояків УПА, які полягли за волю України. Хай будуть безсмертні їх імена». На цій плиті подано список прізвищ, імен та по батькові бійців УПА, які віддали своє життя за незалежність України. Стели розташовані у квадратній площі, яка мощена базальтовим бруком, й оточена базальтовими плитами. Майдан меморіалу викладений плитами червоного граніту, що надає йому вишуканий вигляд і відзначає важливість цього місця пам’яті.
Площа меморіалу 0,06 га. Висота над рівнем моря (Балтійська система): 207.00 метрів. У центрі села Варковичі розташований меморіал односельчанам-воякам УПА, недалеко від адміністративних та культурних установ. Меморіал знаходиться на початку пагорба, і газонні насадження утворюють відмінний фон для високих стел, які виділяються на цьому місці. Межа цієї території визначена на основі галявини, яка не використовується для господарської діяльності, створюючи відокремлене просторове визначення для меморіального майданчика. Територія меморіалу оформлена квітковими насадженнями, які вирізняються на тлі газонів та слугують як декоративний елемент у благоустрої меморіального комплексу. Відмінний квітковий оздоблення робить це місце ще більш виразним та вишуканим, підкреслюючи його важливість та роль у вшануванні пам’яті бійців УПА та героїв, що присвятили свої життя за волю України.
Територія навколо меморіалу є центром села. Окрема ділянка не виділена.
Меморіал присвячений 23 жителям Варковичів, які в різний час були у лавах УПА. Найяскравішим представником про якого збереглося найбільше відомостей був Козачук Петро Миколайович («Волинець», «Корнієць», 1918-1944) – керівник чоти УПА, учасник бою під Крутами у курені «Сторчана», родом з с. Варковичі. До німецько-радянської війни закінчив Дубенське педучилище, у 1940-1941 рр. був вчителем фізики та математики у Варковицькій школі. У 1942 році приєднався до УПА. Під час Губринського бою курінь «Сторчана» було оточено, проте повстанцям вдалося стримати наступ та навіть перейти в контрнаступ, три сотні бійців забрали гармати «Вира» та вийшли з оточення, але 60 бійців з командиром «Сторчаном» таки залишилися в кільці. Серед них був і чотовий Козачук Петро. Усі вони героїчно загинули близько 14ї години 24 квітня 1944 року[1]. У Гурбинському лісі залишилася могила Петра Козачука, а 2022 року за сприяння депутата Рівненської обласної ради О. Дехтярчука на Варковицькому ліцеї встановили меморіальну дошку чотовому. Дружину Петра Козачука репресували і присудили заслання до Сибіру. Цікаво, що двоюрідний брат Петра був секретарем сільради і співпрацював з НКВС. Саме він складав списки «ворогів народу» після бою і вписав у них свою невістку по братові (але не вписав двох дітей брата – сина і дочку, які жили окремо)[2].
Джус Дмитро Петрович (1912 р. н., уродженець с. Заруддя) був керівником боївки у рідному селі, загинув у бою з власовцями у грудні 1943 р. на хуторі Боцянівка біля с. Заруддя[3]. Євтодюк Андрій Прокопович, Харчишин Володимир Іванович та Харчишин Дмитро Іванович – вояки УПА з 1944 р.[4].
[1] Марчук І., Тищенко О. Гурби: квітень 1944-го . Вид 5. Рівне, 2009. С. 54
[2] Босик Л. Нащадок гурбівського повстанця знає ціну волі. Голос України. URL: http://www.golos.com.ua/article/334876
[3] Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Т. 1. Волинь. Хронологія подій. Рівне, 2008. С.200-201
[4] ДАРО. Ф. Р-534 . О. 1. Спр. 3;4. Арк. 62; 81
