Блог

Олександр Подвишенний

За що ми боролись?

20:27, 22 Листопада

blogger image

Майдан (2013-2014 рр.) не зовсім коректно називати революцією, адже не відбулося докорінної зміни системи влади. Так, система цінностей та національна світоглядна парадигма в частини населення змінилася, але, як бачимо, цього виявилося недостатньо, щоб відірватися від постсовєцього простору, який, мов чорна діра, засмоктує та нівелює усі потуги українців на добробут та побудову здорового суспільства.

Більше того, зараз у провладних кабінетах виникають ідеї, як би то учасників повстання дискредитувати. Героїв назвати злочинцями, а злочинців потерпілими з усіма передбаченими КПК та ККУ обставинами. Це є реванш.

Влада Порошенка не зробила нічого, щоб посадити за ґрати різних портнових, бойків, льовочкіних і тому подібне. Вони почали домовлятися з убивцями, торгувати національними інтересами. За той час убивці оклигали, стали на ноги і зараз намагаються отримати назад те, що втратили, лишень з чималими репараціями.

Націоналісти та патріоти-державники мали не розійтися по домівках напровесні 2014 року, а провести узурпацію влади й системно проводити реформи, які б сприяли зміцненню економіки, обороноздатності країни тощо. Так, розпочалася війна, але не всі пішли воювати, це була незначна когорта добровольців та мобілізованих вояків, решта сиділа тишком-нишком дома, очікуючи, що ж там воно буде. Хуторянство в усій красі!

Там, де російські танки не змогли пройти, пройдуть російські ідеї та впливи, ми втрачаємо і землю, і душі наших земляків. Зараз пророкують нові соціальні потрясіння, але це є ніщо інше, як новий виток недовершеної національної революції, яка на цей раз має закінчитися безкомпромісно. Жодних братань з ворогами і зрадниками! Принципові реформи, незважаючи на Схід і Захід. Відтак, все або нічого для української нації!