Блог

Олександр Подвишенний

Що є Істина?

21:34, 18 Квітня

blogger image

“Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (вiд Iвана 13:34-35).

До речі, апостол Іоан був разом з Марією на Голгофі, коли римляни за вимогою фарисеїв розіп’яли Христа. Цілий шлях до своєї смерті Христос терпів муки й тортури: його били, бичували, принижували, насміхалися.

Коли минулого разу Господь врятував людство через Ноя, нащадка Сета, то здавалося б – людство мало усвідомити, яка велика любов Бога до нас, як він нам пробачає і вірить в нас. Та минав час, а люди далі грішили – вбивали, грабували, зраджували – тоді, коли мали б виявити смиреність і любов.

“Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи” (від Івана 4:8-10).

І вдруге зрадили люди Бога, далі вони порушували його заборони. Тоді Всевишній подумав: чи не думають вони, що царство Моє не для них? Що я їх обманюю? І послав свого єдиного Сина на смерть, демонстративно-показову екзикуцію. І знав Христос, яка то Любов, і вірив у це й не сперечався – того Його прозвали Месія. Для всіх нас наші рідні є найдорожчими, хто б з Вас віддав свою дитину на смерть за чужі гріхи?

Христос мав спокутати весь тягар первородного гріха. Муки його не лише фізичні, а й духовні були. Мільйони чужих злочинів перемучитися й пропустити крізь власне серце. Навіть у цей вразливий етап Він не спокусився, не нарікав на Бога, що той Його забув і покинув, що Батько не любить Сина. Бо для Бога всі рівні: як його рідна кров і плоть, так і кожна проста людина, яка увірувала в Нього.Так сказав Христос злочинцю, що покаявся біля нього на хресті: “Істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю” (від Івана 23:43). Дарма, що віра бідолахи була слабка, як і його спокута, вона гнулася, мов лоза, тоді, коли Ісусова була міцна, мов камінь.

Для диявола це було катастрофою його світу уявлень, коли Господь віддав Себе на вівтар, бо, по-перше, це справді було доказом любові Отця до людей і водночас свідченням гордині Люцифера, а, по-друге, лишало його на самоті з його демонами: як абстрактними, так і матеріалістичними. Він панічно боявся опинитися на самоті з самим собою.

Істина – це всеблага і всепрощаюча любов Спасителя. Цього разу ми не маємо права її зрадити.

Що є Істина?"Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому…

Опубліковано Олександром Подвишенним Субота, 18 квітня 2020 р.

 

Антонелло да Мессіна “Розп’яття” (1475)