Що варто знати про очне навчання, щоб не боятися

1. Очне навчання розпочнеться лише у тих закладах де будуть облаштовані об’єкти укриття, згідно вимог та матимуть підписані акти готовності від комісій органів місцевого самоврядування.

2. Кількість дітей, котрі одночасно відвідуватимуть школу має рівнятися кількості мість в укриттях. Середньостатистичні укриття можуть розмістити близько 50% учнів, тож навчання буде, або змішаним, або у 2 зміни. Тобто, адміністрації закладів будуть змушені складати розклад за яким частина уроків будуть дистанційними.

3. Навіть за умови наявності акту готовності об’єкту укриття, рішення про форму навчання приймає педагогічна рада школи.

4. Ефективнішою формою навчання є очна форма, адже дитина гарантовано отримує практичні вміння та навички від педагогів чого не можна гарантувати під час дистанційного навчання з причин, як відсутності обладнання, інтернету та контролю з боку батьків так і з причин можливої відсутності технічних можливостей і зв’язку зі сторони педагогів.

5. Перебування дітей у школі під час повітряної тривоги гарантує їх переміщення в укриття. Перебування дітей вдома не гаранує їх захист, як перед ракетними ударами так і іншими небезпеками з якими може зіштовхнутися дитина залишившись на одинці. Зрештою, навіть фізичну присутність дитини на онлайн уроці батьки не завжди здатні забезпечити, коли перебувають на роботі.

Враховуючи досвід цивільних, котрі перебували в укриттях під час обстрілів у різних містах України – так.

7. Чи можуть росіяни спеціально стріляти по школах де навчаються діти, щоб посіяти паніку?

Так можуть, бо ми маємо справу з аморальним ворогом. Але як показує 5 місячна практика роботи чергових ЗДО (садочків), з метою поширення паніки вони воліють витрачати снаряди на більш людні і незахищені місця такі, як площі і торгові центри.

Вважаю, що в умовах затяжної війни нашим інтересом є максимально ефективне навчання з комунікацією дітей та вчителів, здоровою соціалізацією, вихованням (яке не можливо організувати онлайн), профорієнтацією та здоровою дитячою психікою, котра псується не від бігання в укриття, а від сидіння перед монітором і відсутності живого спілкування. Більше того, переконаний, що усі паніки і фобії, щодо очного навчання є виключним інтересом нашого ворога, а розгін різного виду петицій, звернень та маніпуляцій є ворожим ІПСО.