Попереду “середньовіччя”, але нас це може оминути

16:00, 30 Жовтня

Вражений рядом світових подій і відсутністю належної реакції зі сторони цивілізованого світу. Перше, це троянський кінь Орбан, котрий відкрився для стосунків з віссю зла і демонстративно заявив, що він з ними, поручкавшись з вбивцею і тираном путіним. І що ви думаєте, гниле яблуко ніхто з ящика не збирається викидати і зрештою усе по класиці гниття, до пари гнилої Угорщини долучається Словаччина, а збоку Європейської унії лише поодинокі голоси.

Друге, це член НАТО -Туреччина, де у ці хвилини відбувається стотисячний мітинг на підтримку російських партнерів, таких самих терористів з хамас. І мітинг цей організований безпосередньо лідером країни НАТО – Ердоганом де звучать погрози для інших країн НАТО у разі їх підтримки Ізраїля.

Ну і добили підписи студентських організацій Гарварда на підтримку Сектора Гази, який керується терористами ХАМАС, партнерами терористичної росії.

Тож у чому власне проблема, а проблема у цінностях, проблема у тому що західний світ настільки заглибився у гуманізмі, у возвеличуванні людини з усіма її правами, потребами, інклюзіями та й зрештою просто з тарганими в голові, що поставив це право людини вище за колективну безпеку.

Право особистості на самовираження, самореалізацію, максимальну автономію від суспільства зрештою зробили людиноцентричний західний світ, який зоорієнтований на досягнення відчуття щастя і матеріального добробуту, слабким та організаційно не дієвим, егоїстичним з точки зору як конкретної людини так і цілих суспільств.

Неготовність до адекватної реакції країн демократії на безпекові загрози тоталітарного світу лише підсвічують байдужість суспільств до конфронтації і жертовності, готовності боротися зі злом, зрештою, елементарну готовність просто припинити фінансувати тоталітарні режими. Ця абстрагованість від викликів глобального світу, концентрація на особистому розвитку і самореалізації не дозволяє дивитися далі мексиканського кордону чи майбутніх виборів. Індивідуальний егоїзм готовий йти на компроміси зі злом, торгувати з диктатурами і не чути крик безневинних жертв агресії у Бучі чи кібуцах Ізраїля. Бо саме цей індивідуальний егоїзм, як популістичне і зручне розуміння лібералізму і гуманізму обирають люди у вигляді політиків у демократіях.

Демократія перестає бути цінністю бо її плодами стають Трамп, Фіцо чи Орбан, зрештою чого там гріха таїти і наш янукович і гітлер теж плоди вільного вибору. Але проблема не у демократії, бо це лише інструмент, котрий забезпечує певний ідеологічний запит суспільства. Проблема у підміні християнських цінностей, які є в основі гуманізму у частині “полюби ближнього свого, як самого себе” на лівацько-ліберальні цінності “полюби себе, визнач свою ідентичність, стать, расу, будь собою і тд і тп”, ось власне і є той момент коли світ який будувався на основі християнства, звернув на шлях гріха, на шлях егоїзму.

І що ж далі, а далі тоталітарна вісь бачачи кволу реакцію на події в Україні і Ізраїлі, бачачи страх в очах Заходу неодмінно його атакують. І атакують уже не Ізраїль чи Україну, а безпосередньо одну з країн Заходу.

Вісь зла усвідомлює, що ні старий, ні новий Єрусалим ( тобто ми) їм не по зубах не через наявність у нас зброї, а через відсутність страху в очах, саме тому ціль буде обрана інша. А потім може бути “мюнхенська змова”, а може одразу Західній цивілізації доведеться боротися за цінності, які вони так довго пропагували і так легко продавали і які не дають захистити повною мірою, ні нам, ні Ізраїлю.

І це був оптимістичний сценарій, песимістичний сценарій це зразок занепаду Римської імперії перед нападом варварів, коли одні народи пішли вперед у розвитку забувши про безпеку, але інші брутальною варварською силою їх опустили на землю зануривши цивілізацію у пітьму на тисячу років. В дійсності проба пера уже була зроблена, коли таліби гнали “палками” демократичний уряд Афганістану з навченою армією і технікою.

п.с. Вистоїмо лише, коли цінності жертовності та служіння будуть важливі не лише для військових, їх родин та волонтерів, а й для чиновників усіх щаблів влади. Ну і стратегія, вона має бути і якщо ми гадаємо, що ми маємо 7 років “худих волів” то ми помиляємося, це час “семи вгодованих волів” питання лише у тому як ми використаємо можливість і підготуємося до гірших часів.

Інші статті автора: