Перегоріла лампочка. Замальовка з життя

Коли скрипнула хвіртка, Тося саме доліплювала пельмені й стиха нахвалювала себе – бач, як вчасно споралася, Яша поїсть свіжих і гарячих. Яків прочовгав коридором, кинувши скупе «Я вдома», а за кілька хвилин у хаті заговорив телевізор. Тоська доліпила пельмені, обтрусила муку, залишивши грайливо припорошеними тільки щоки. Здається, так молодшала на кілька років.

Вийшовши в коридор, поправила Яковове взуття, підібрала кинуту робочу сумку. Заглянула в лоток, який зранку наготувала, – знову з’їв тільки відбивні. Хотіла віддати хліб собаці, та не дійшла – худоба вчинила векало в загороді. Перелітуваний бичок відірвався, «видоїв» одну корову і добирався до другої, яка немилосердно била ногами й ревіла.

– Яшо, а вийди припни бика, бо відірвався! – вернулася до чоловіка в кімнату. Він лежав перед телевізором, навіть не знявши сорочки.

– Сама як-небудь, Тосько… Я тільки ліг…

– Та він же здоровий! Як я з ним впораюся?

– Погодувати худобу треба було, то й не відірвався б… Я тільки в хату вступив… – відповів докірливо.

Тоська взяла шнурка, перелізла в загороду. Сяк-так накинула на роги путо, а підтягнути биця до стійла – ніяк, впирається! Добре, що він почув у кишені хліб і подався сам. Прив’язала, як могла. Треба напоїти. Згадала, що у веранді лампочка перегоріла – через неї не видно, як у льох злізти, а там молоко… Знов до Яші:

– Яшко, а вкрути у веранді лампочку!

– Вкручу! Казав тобі! Дай полежати…

– Та ж тиждень уже, як перегоріла! Я в льох злізти спокійно не можу! Он зранку сходинку не побачила, банку з молоком розбила, ліктя й бока обдерла… – повернулася обдертою рукою.

– То окуляри вдягай, як не добачаєш, куди ставати… Причепилася!

Яшка бридливо скривився, а Тоська махнула рукою і розвернулася до кухні, щоб робити їсти. Але вернулася від самого порога:

– Яшо, а ти хліба купив? Повечеряти не буде, шкуринка одна осталася…

– Ні, я гаманця вдома покинув.

– Перейди в магазин, поки я їсти загрію, тут же рукою подати!

– То скоч на ровера і переїдь сама… провітрися трохи…

Яша на прохання дружини навіть не поворухнувся, мусила сама скочити по хліб. Заодно взяла пару лампочок. Вернулася, підставила стільця і сама вкрутила замість перегорілої. Але Тосі закрутилася голова, хитнулася на стільці й кинула лампочку з рук. Дзенькіт скла за телевізором почув-таки Яшка.

– Що розбила? – гукнув через хату.

– Лампочка з рук вилетіла…

– А нащо ти лізла? Казав, що закручу!

«Ага, тиждень назад», – сказала, мов про себе, Тоська й заходилася збирати аварію. Тонке гостре скельце застромилося в палець, аж зойкнула. Прислухалася: навколо без змін – бубнить телевізор, знов колотиться худоба в кошарі… Тося витягнула скельце, ледь покривавленими пальцями підняла патрон із лампочки, покрутила в руках…

– Так не тільки лампочки перегорають…. Не тільки….