Блог

Віталій Поровчук

Мої вишиванки

14:27, 21 Травня

blogger image

Мої дві вишиванки я люблю носити не тільки на свято. Самі сорочки зношувалися і шилися нові, а вишивка пришивалася знову. Першу вишиванку мені подарували батьки десь у середині дев”яностих. Купив я її у знаної рівненської вишивальниці та однієї з перших рівненських рухівок – Вероніки Велігурської (на фото – зеленого кольору). Іі назва – “Колір надії”. Кожну вишиванку пані Вероніка якось називає, а орнаменти придумує сама. Нещодавно спілкувався з нею телефоном, вона у свої поважні літа далі вишиває і притому, без окулярів.

Мої спогади, пов’язані з цією вишиванкою, про період надії та сподівань. Були великі сподівання у мене і в друзів на відродження християнської віри в народі та нашої Церкви, на поступ Української держави. Тоді у вишиванках мало хто ходив повсякденно, натомість, ми носили вишиванки не тільки на рухівських, молодорухівських, пластових чи братських церковних заходах, але й повсякчас. Наприклад, я ходив в університет викладати у “Кольорі надії”, ходив на церковні прощі чи їздив на молодорухівські й братські табори на “Козацьких могилах” у Пляшевій, пластові табори. Дуже цікаво було спостерігати за реакцією людей на вишиванку під час моїх подорожей автостопом Україною та світом. Буває стоїш з наплечником при дорозі, стопиш, а водії та пасажири аж голови повертають на 180 ° і проваджають тебе допитливим поглядом.

Була в мене у той інша надія – зустріти хорошу, добру і віруючу дівчину, щоб любити один одного, бути разом, мати сім’ю, дітей. Господь благословив мені таку зустріч під час моєї прощі до Почаєва і Божої гори з нашим молодіжним братством.
Моя дружина Оленка Поровчук вишила з любов’ю мені нову вишиванку (на фото червона). Це наслідування буковинського взору. Вона мені особливо дорога, бо це подарунок від серця моєї дружини і мами наших шести дітей. Це один з багатьох її прекрасних подарунків.
Дякую Богові за це і бажаю всім нам вчитися бачити прекрасне, яке завжди поруч, любити це прекрасне і берегти.

Опубліковано Vitaliy Porovchuk Четвер, 21 травня 2020 р.

 

Опубліковано Vitaliy Porovchuk Четвер, 21 травня 2020 р.