Блог

Юрій Шадий

Чи “нападе Росія”

13:51, 05 Грудня

blogger image

Є лише один рецепт утримання тоталітарної імперії і цей рецепт полягає у проведенні постійних війн і агресій. Це допомагає тоталітарній імперії відвертати енергію і увагу громадян від несправедливостей і щоденних злиднів у середині країни на подолання зовнішніх викликів та загроз. Власне , зовнішні загрози є головним аргументом обмеження громадянських прав та свобод і розумінням у потребі простого громадянина терпіти ці обмеження і несправедливості.

Як тільки влада імперії припиняє зовнішній наступ  то вивільнена людська увага і енергія спрямовується на вирішення внутрішніх проблем. Тоді починають загострюватися національні, релігійні та соціально-політичні протиріччя, що неминуче призводить до розпаду чи ослаблення імперії. Так було при завершенні Першої світової, коли імперії у один момент почали втрачати зовнішню загрозу і поринули у внутрішні протистояння, яке призвело до повного чи часткового розпаду. Так сталося при спробі вирішити внутрішні соціальні проблеми у Радянському союзі, поставивши на паузу холодні війну, що автоматично активувало національні та демократичні рухи призвівши до розпаду.

З того часу Росія, як правонаступник імперії близько 20 років займалася тим, щоб виробити власні наративи, порядки денні оновленої імперії. І цей шлях був не безкровний, це шлях як внутрішньої тиранії і масових вбивств так і зовнішніх інтервенсій, як Придністров’я чи Абхазія.

Але для повноцінного відновлення і відчуття міці, хтось цього агресора мав підтримувати, годувати, толерувати чи зрештою торгувати. І на допомогу прийшла вдячна за об’єднання Німеччина, котра уже на початок 90 була економічним локомотивом  євроспільноти, її у цьому підтримали й інші найбільші економіки ЄС, ласі на дешеві Російські ресурси. Саме тому вони закриваючи очі на права людей, масові вбивства у Грозному і інших містах, відсутність судової системи в обмін на ринок і дешевий газ масово будували в підмосков’ї заводи Сіменс і Нівеї, сотні і тисячі інших виробництв, котрі до цього часу саме з Росії шлють в Україну европейські бренди.

Вони – європейські капіталісти, котрі так активно нам пропонують робити реформи з гендерної рівності і розказують про цінності, закриваючи очі на відсутність будь-яких цінностей, зростили, вскормили монстра під назвою нова Російська імперія.

Імперія діє згідно описаного алгоритму. Спочатку Грузія, потім Україна (Крим і Донбас), Сирія. Уже майже відбувся аншлюс Білорусі і завершилася операція “Мігранти”. Імперія має йти в наступ. І не обов’язково цей наступ має бути фактичним, на даному етапі він може бути потенційним. Головне, щоб імперія  вселяла страх у опонентів, і їх страхом живила свою велич в очах своїх підданих. Не дивлячись на усі тяготи імперії дозволяла їм, своїм холопам, пишатися своєю великою країною, а отже і власною величчю.

“Європа не постраждає, бо північний потік прокладено, а США деморалізована виводом військ з Афганістану і американський електорат не сприйме участі військових у будь-яких закордонних операціях, участь у яких для виборця США важко зрозуміти”, таку логіку можуть мати у кремлі з огляду на міжнародну ситуацію. Тай в Україні повний хаос, верховний головнокомандувач не до кінця розуміє усіх міжнародних безпекових викликів та примудрився налаштувати проти себе, як олігархів, журналістів так і велику частину патріотичного середовища.

Усе вище описане,  може створити у еліт кремля ілюзію легкої перемоги, як свого часу гадали буде з Російсько-Японською чи Афганською війнами у ХХ столітті. Так чи інакше, але імперія може зупинитися лише у випадку розуміння нашої сили, тоді вона не зупиниться зовсім, а лише у нашому напрямку, знайшовши собі іншу жертву.

Було б добре, якби на ці погрози для США, брязканням на нашому кордоні. Америка, як основний опонент і стримувач Росії не переживала чи робила запит на телефонну розмову, а зробила коментар у стилі : “Ми передали Україні найсучасніші ракетні комплекси і винищувачі і Українська армія з упевненістю відіб’є будь-яку Російську атаку”, але на жаль США цим похизуватися не може, бо в обмін на українські балістичні ракети, стратегічні бомбардувальники і атомні боєголовки, ми отримали списані хамери, ісланди і чудом випрошені джевеліни.

Події майбутнього уже мало залежать від нас, але саме ми визначатимемо їх завершення.

“Котлетою по-київськи” хтось та й вдавиться”, це як з рушницею на сцені.