Блог

Юрій Шадий

Чи можна “тиснути” на дітей, молодих людей?

13:01, 15 Грудня

blogger image

У час свобод, прав та відстоювання унікальності, особливості чи інклюзивності дитини, молодої людини, нового змісту набирає питання морального комфорту, особистого простору, дозволених меж які можуть переходити дорослі у питаннях виховання дітей. Варто зазначити, що визначення “тиску” несе повний набір засобів впливу, дії, маніпуляції, які, ми дорослі, проводимо відносно наших менших друзів, коли прагнемо скоригувати їх поведінку. “Тиск” з боку дорослого є дією направленою на досягнення суб’єктивного показника, який ми хочемо мати на виході виховання чи навчання дитини, але й відчуття тиску дитиною є суб’єктивним в залежності від готовності чи не готовності прийняти таку дію з боку дорослого. Чи може “тиск” бути безболісним для дитини? Так може, якщо він супроводжується фаховою підготовкою дорослого та якісно підібраним інструментарієм для корекційної (виховної) маніпуляції. Чи можливо в домашніх умовах навчитися правильно підбирати інструменти для виховання та навчання? Можливо, за умови системного спостереження і дій на випередження.

Коли діти відчувають “тиск”? Діти відчувають тиск, коли ми реагуємо на проблему і робимо непопулярні, наглі заходи, які не відповідають готовності дитини, але є необхідними для ефективного припинення негативних процесів і відповідають можливостям дорослих.

Чи може дитина вирости добрим громадянином, порядною людиною без засобів впливу з повною свободою?

Щоб зі шматка металу зробити металевий виріб, чи зі шматка глини зліпити глечик, ми маємо “тиснути” на метал, тиснути на глину, десь більш раптово, а десь помірно, десь м’яко, а десь сильно. Але тиск і дія на сировину не гарантують якісний кінцевий продукт, бо має бути задіяна уява (ідея) і постійне споглядання, контроль за виготовленням виробу, бо так як гончар не може зробити якісний виріб не споглядаючи за поступовим формуванням так і не можна виховати дитину не споглядаючи і не впливаючи на неї.

Споглядання і дія (“тиск”) є двома крилами виховного процесу. Якщо Ви не бачите, що робить ваша дитина то Ви не зможете підібрати м’яких, безболісних, превентивних заходів коригування, отже залишатиметься ризик зробити боляче, вчинити “тиск”. Наслідки і ризики, це тема для окремого допису.

П.С. Одним з головних інструментів виховання в Пласті є табір, коли ми живучи з дітьми по 10-14 днів можемо спостерігати і коригувати, робити це комплексно, дивлячись як дитина себе поводить у середовищі однолітків, у праці, у грі, у побуті. Приводьте своїх дітей до Пласту і приходьте самі.