Новина

Громади Рівненщини повідомили про втрату чотирьох захисників

17:50, 09 Серпня

зображення новини

Рівненщина в скорботі. “На щиті” додому повертаються: Денисюк Олександр з Олександрійської громади, Руслан Корейко з Костопільської громади, Годунок Юрій з Володимирської громади та Шило Сергій з Сарненщини.

Олександрійська сільська територіальна громада повідомила, що житель с.Олександрія Денисюк Олександр повертається додому «на щиті».

Олександр загинув 30.07.2025 в районі н.п.Олексіївка Сумської області, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

11.08.2026 Олександрійська громада віддасть останню шану Герою, солдату Олександру Денисюку.

  • О 9:00год. – виїзд кортежу від судово-медичної експертизи м. Рівне до будинку Героя с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська,36
  • 09:30 -10:30год.- прощання з Олександром у будинку.
  • 11:00год.- заупокійна служба та прощання у Свято-Преображенському храмі с. Олександрія
  • 12:30год.- поховання загиблого захисника на кладовищі у с. Олександрія

У понеділок, 10 серпня, Костопільська громада зустріне та віддасть останню шану своєму полеглому захиснику Руслану Корейку.

Руслан Корейко народився 18 вересня 1974 року у багатодітній родині в селі Майдан на Костопільщині. Після закінчення Малостидинської школи пішов на строкову службу. Повернувшись, працював на різній роботі, їздив на заробітки.

 

До лав ЗСУ чоловіка мобілізували у 2014-му. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, пройшов через Іловайський котел та Дебальцеве. Мав поранення, після лікування повернувся у стрій. За час служби отримав низку нагород.

У 2015-му демобілізувався й повернувся додому. З 2018 року працював молодшим медичним братом у Рівненському обласному центрі психічного здоров’я.

У травні 2022-го Руслан Корейко знову став на захист України, служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, з якою пройшов найгарячіші точки на Харківському, Донецькому, Сумському напрямках фронту, воював також на Курщині. Служив на різних посадах, останні два місяці – у відділенні зв’язку на Харківському напрямку.

«Мій чоловік був дуже сильним і нічого не боявся. Про службу майже не розповідав, але на зв’язку з сім’єю постійно перебував. Ми завжди чекали його дзвінка», – розповіла дружина Ірина Корейко.

2 серпня 2026 року під час удару ворожого дрона по автомобілю, яким їхала група наших військовослужбовців, Руслан Корейко загинув. Це сталося поблизу населеного пункту Калинове Богодухівського району на Харківщині. У нього залишилися дружина, двоє дорослих дітей та маленька онука, яку він дуже любив. Руслану Корейку назавжди – 51.

Поховання відбудеться 10 серпня:

  • 07:10 — для односельців загиблого від центру села Майдан вирушить автобус до майдану Т.Г.Шевченка у Костополі, де відбудеться прощання з Русланом Корейком
  • 09:20 — жалобний кортеж заїде у Костопіль та рухатиметься вулицями Рівненська — Руданського до майдану Т.Г. Шевченка.
  • 09:30 — прощання з полеглим воїном на майдані Т.Г.Шевченка. Після церемонії прощання жалобний кортеж вирушить до рідної домівки в селі Майдан.
  • 13:00 — літія біля рідної домівки
  • 14:00 — чин похорону у храмі села Малий Стидин. Поховають захисника на кладовищі в селі Малий Стидин.

Володимирецька селищна рада повідомила про загибель земляка — солдата Годунка Юрія Арсенійовича, жителя села Чудля.

Юрій Арсенійович проходив військову службу на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4809.

Вірний Військовій присязі, він мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.

01 січня 2024 року Захисник загинув на Донеччині.

Про час прибуття «на щиті» та чин поховання громада повідомить додатково.

Сарненська міська рада повідомила про смерть солдата Шила Сергія Михайловича, жителя села Городець.

Сергій народився 24 жовтня 1985 року. Його життя було тісно пов’язане зі спортом. Після закінчення школи здобув освіту за спеціальністю «Фізичне виховання, спорт», а згодом продовжив навчання у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука. Здобув фах викладача фізичного виховання і спорту та спеціаліста з адаптивної фізичної культури.

Працював тренером у Володимирецькій дитячо-юнацькій спортивній школі. Навчав дітей, підтримував їх, допомагав ставати сильнішими та впевненішими. Це була справа, яку він любив і якій присвячував себе.

У січні 2023 року Сергій залишив звичне життя та став на захист України. Служив у складі 142-ї механізованої бригади на посаді стрільця.

Для рідних він був люблячим сином і братом. Для друзів – добрим і щирим товаришем. Для побратимів – надійною людиною, на яку завжди можна було покластися.

Таким його і запам’ятають – простим, доброзичливим, веселим, завжди готовим допомогти у важку хвилину. Сергій не любив зайвих слів, але завжди знаходив час для тих, хто потребував підтримки.

3 серпня 2026 року життя Сергія обірвалося.

Прощання та поховання Сергія відбудеться завтра, 10 серпня.

Маршрут жалобного кортежу:

  • Початок руху містом о 10:00: Костопільська – Варшавська – Іванівка – Городець
  • 11:00 год.- прощання вдома (вул. Зарічна, 41)
  • 12:30 год.- чин відспівування у місцевому храмі
  • 14:00 год.- поховання на місцевому кладовищі

Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.

Схиляємо голови у скорботі! Вічна шана та пам’ять захисникам.