Новина
Рівненщина провела в останню земну путь чотирьох Захисників
09:55, 12 Червня
На Рівненщині попрощалися із захисниками України – Олегом Ютовцем із Дубровицької громади, Олегом Чуриловичем із Березівської ТГ, Віталієм Голобородьком із Дубенщини та Богданом Сутом з Березнівщини.
Олег Чурилович народився 6 грудня 1983 року. Проживав у селі Березове Березівської громади.
Олег Чурилович був досвідченим військовим — служив інспектором прикордонної служби вищої категорії та очолював третю групу інспекторів 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Життя воїна обірвалося 3 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Свобода Конотопського району Сумської області.
Олег Ютовець народився у 1976 році, родом з с. Соломіївка. Олег Федорович проходив службу гранатометником 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го батальйону територіальної оборони військової частини А7035. Вірний військовій присязі та українському народові, він мужньо виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини.
03 червня 2026 року поблизу населеного пункту Оріхуватка Краматорського району Донецької області життя воїна обірвалося внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
Голобородько Віталій Олегович народився 30 жовтня 1974 року. Навчався у Дубенській ЗОШ №3, після закінчення якої вступив до місцевого професійно-технічного училища та здобув професію муляра-штукатура. Згодом пройшов строкову військову службу. Працював столяром, одружився, став батьком чотирьох дітей. Він захоплювався риболовлею, цінував спілкування з близькими та прості радощі життя.
У 2014 році Віталій добровольцем став на захист Батьківщини, був учасником АТО. І у найважчий для нашої країни час продовжив боронити рідну землю. Служив на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А4447. Ставши до лав ЗСУ, мужній чоловік виконував бойові завдання на одному з “найгарячіших” напрямків фронту, де, на жаль, й загинув, віддавши своє життя за свободу і незалежність України.
Розпорядженням міського голови 11 червня 2026 року у Дубні оголошено Днем жалоби.
Богдан Сут народився 27 грудня 1994 року в місті Березне. Навчався у Березнівській гімназії імені Миколи Буховича, а згодом здобував освіту в Березнівському лісотехнічному коледжі.
З дитинства Богдан захоплювався футболом. Спорт був невід’ємною частиною його життя, а футбольне поле — місцем, де він знаходив друзів, командний дух та справжню радість. У юнацькі роки виступав за місцеві футбольні команди, був активним, наполегливим і цілеспрямованим спортсменом. Саме завдяки любові до футболу за ним ще змалку закріпився позивний «Енрі». Цей позивний залишився з ним на все життя та супроводжував його навіть на фронті.
У мирному житті працював у будівельній сфері. Після деокупації Київщини брав участь у відбудові міста Буча, допомагаючи людям повертатися до мирного життя. Напередодні мобілізації займався будівництвом захисних споруд, бомбосховищ та укриттів. Рідні та друзі пам’ятають Богдана як щиру, доброзичливу й працьовиту людину, вірного друга та надійну опору для близьких.
Матрос, гранатометник відділення батальйону морської піхоти, захищав Україну з серпня 2025 року. Загинув 02 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в Херсонській області.
У Богдана залишилися тато Олег Володимирович, мама Катерина Дмитрівна, сестри Іванна, Ангеліна та Наталія, а також брати Дмитро та Юрій.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, побратимам та друзям загиблих. Світла пам’ять та вічна шана захисникам!
