Новина
На Рівненщині попрощалися з трьома Захисниками — Сергієм Салієм, Валерієм Філовцем та Андрієм Марковичем
09:58, 13 Квітня
На Рівненщині провели в останню земну дорогу захисників України – Сергія Салія з Головинської громади, Валерія Філовця та Андрія Марковича з Дубенщини.
Сергій Салій народився 10 вересня 1998 року. Його становлення проходило у рідному краї: спочатку він навчався у Берестовецькій школі, а згодом здобув фах у Костопільському будівельному коледжі. До початку повномасштабного вторгнення Сергій працював у будівельній галузі, створюючи та розбудовуючи, але коли ворог прийшов на нашу землю, він змінив інструменти будівельника на зброю.
Вже 26 лютого 2022 року Сергій був призваний на військову службу за мобілізацією. Будучи командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів, професійно та нищівно вражав ворога на найгарячіших ділянках фронту.
За відданість та героїзм Сергій Салій був відзначений почесними нагородами: відзнакою командира «За сумлінну службу»; пам’ятною медаллю за оборону міста Торецьк.
На жаль, 5 квітня 2026 року внаслідок ворожого обстрілу БпЛА на Сумщині серце воїна зупинилося. Він до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові.
У Сергія залишилися дружина, сестра та брат.
Валерій Філовець народився 22 липня 1975 року, проживав у селі Підлозці. Чоловік віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України. Воїн загинув 6 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Троїцьке Дніпропетровської області. Йому назавжди 50.
Маркович Андрій Володимирович народився 27 липня 1975 року, проживав у селі Молодаво Друге Привільненської громади. Захисник був уродженцем села Крилів Варковицької громади.
Герой став на захист України ще у 2014 році. А у серпні 2024 року захисник без вагань повернувся до війська. Андрій Володимирович вирізнявся високим рівнем мотивації до служби та постійного професійного самовдосконалення, користувався авторитетом серед колег. Він завжди був ввічливим, щирим і чуйним до оточуючих. У найважчі моменти проявляв мужність, стійкість і рішучість.
На жаль, життя захисника обірвалося 5 квітня 2026 року внаслідок отриманих поранень.
Церемонія прощання відбулася 11 квітня біля Будинку культури села Варковичі, після чого траурний кортеж попрямував до рідної домівки захисника у село Молодаво Друге, де відбулася заупокійна панахида. Поховали Героя на кладовищі села Молодаво Друге.
Вічна слава і шана Героям! Щирі співчуття рідним та близьким.
